Дистанційне навчання

 

 ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ!

Булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є :

–         систематичність діяння ;

–         наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявністю);

–         дії або бездіяльність кривдника , наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника.

Передбачено обов’язок керівника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його світками або постраждали від булінгу .

Керівник закладу:

–         розглядає заяви про випадки булінгу здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників;

–         забезпечує виконання заходів для надання послуг;

–         повідомляє органи Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу. 

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

 

• При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу (цькування)  батьки, законні представники дитини, вчитель, сама дитина або інші учасники освітнього процесу повідомляють про це адміністрацію закладу освіти.
•  Керівник закладу освіти отримавши заяву про випадок булінгу (цькування) невідкладно реагує на представлені факти:

– Приймає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

– Наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадку  булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування.

• Результати службового розслідування викладаються в акті.
• У разі підтвердження факту булінгу (цькування), адміністрація закладу освіти повідомляє відділ поліції та службу у справах дітей.
• Рішення комісії реєструється в окремому журналі та  доводиться до відома  постраждалого.
• Адміністрація закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникам освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
  

Чому виникає булінг щодо вчителя

Часто булінг проявляється таким чином: вчитель проводить урок, а школярі не звертають на нього уваги й навмисно голосно розмовляють та займаються своїми справами. Іноді доходить і до того, що діти починають жбурляти в учителя, скажімо, папірці та відкрито насміхатися. Здебільшого, усі зусилля педагога припинити це – марні.

Як стверджує психологиня Віра Романова, явище булінгу педагоги озвучують тоді, коли ситуація вже критична. На перші прояви ж – “заплющують очі”. Однак з проблемою потрібно починати працювати одразу, тоді більша вірогідність її успішного вирішення. Сподіватися ж на те, що ситуація покращиться сама собою, не варто.

У більшості випадків, за словами експертки, “булерами” є підлітки. Вони вже починають шукати себе і не вважають авторитетом батьків чи вчителів. А також – хочуть поводитися, “як дорослі” і, водночас, періодично “стрибають у дитинство”, що робить їх безвідповідальними. Натомість діти молодшого шкільного віку краще розуміють, що вимоги вчителя потрібно виконувати.

Психологиня пояснює, що передусім виникненню булінгу “сприяють” часті розмови про те, що в сучасному світі наявність освіти не є необхідністю. Відповідно, коли батьки “змушують дітей” іти до школи, а вчитель, натомість, “перегинає палицю”, позбавляючи їх свободи, – підлітки починають бунтувати.

Отже, підлітків заплутує подвійність думок дорослих з приводу навчання. З одного боку, ті вимагають, щоб діти старанно вчилися. З іншого – обговорюють дипломи, які лежать на полицях.

За словами Людмили Пилипчук, більшість випадків булінгу трапляються, коли:

• дитина копіює побачене вдома;
• є гіперопіка – школяр прагне довести, що має бути центром уваги і в школі теж;
• дитина сама стає жертвою насилля в сім’ї, і в школі самостверджується.

Відповідальність за булінг

Варто зазначити, що в січні цього року в Україні запрацювали зміни до закону про протидію булінгу, який враховує і випадки цькування вчителів, як учасників освітнього процесу. Найжорсткіше покарання за це – 1700 гривень штрафу й 40 годин виправних робіт (у разі повторення – до 60 годин виправних робіт та до 3400 гривень штрафу). Якщо “булерам” до 16 років – санкції будуть накладати на батьків чи опікунів.

Також передбачено штраф і для керівника закладу освіти, якщо він не повідомить про факт булінгу в поліцію. Його чекає штраф 850-1700 грн або виправні роботи терміном до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку. (Докладніше про цей закон читайте в нашому роз’ясненні – ред.)

Уже відомо про випадок накладання штрафу за булінг педагога. Так, у Хмельницькій області старшокласник систематично ображав учителя та чинив на нього психологічний тиск. Тепер мамі школяра доведеться заплатити 850 гривень штрафу.

Повітряна тривога по всій країні – тепер це наша реальність,
 із якою
 ми продовжуємо вчитися жити. Для того, аби зберегти життя 
та 
здоров’я, ми маємо пам'ятати , як поводити себе у випадку 
небезпеки.