- При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу (цькування) батьки, законні представники дитини, вчитель, сама дитина або інші учасники освітнього процесу повідомляють про це адміністрацію закладу освіти.
- Керівник закладу освіти отримавши заяву про випадок булінгу (цькування) невідкладно реагує на представлені факти:
– Приймає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
– Наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадку булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування.
- Результати службового розслідування викладаються в акті.
- У разі підтвердження факту булінгу (цькування), адміністрація закладу освіти повідомляє відділ поліції та службу у справах дітей.
- Рішення комісії реєструється в окремому журналі та доводиться до відома постраждалого.
- Адміністрація закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникам освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
Чому виникає булінг щодо вчителя
Часто булінг проявляється таким чином: вчитель проводить урок, а школярі не звертають на нього уваги й навмисно голосно розмовляють та займаються своїми справами. Іноді доходить і до того, що діти починають жбурляти в учителя, скажімо, папірці та відкрито насміхатися. Здебільшого, усі зусилля педагога припинити це – марні.
Як стверджує психологиня Віра Романова, явище булінгу педагоги озвучують тоді, коли ситуація вже критична. На перші прояви ж – “заплющують очі”. Однак з проблемою потрібно починати працювати одразу, тоді більша вірогідність її успішного вирішення. Сподіватися ж на те, що ситуація покращиться сама собою, не варто.
У більшості випадків, за словами експертки, “булерами” є підлітки. Вони вже починають шукати себе і не вважають авторитетом батьків чи вчителів. А також – хочуть поводитися, “як дорослі” і, водночас, періодично “стрибають у дитинство”, що робить їх безвідповідальними. Натомість діти молодшого шкільного віку краще розуміють, що вимоги вчителя потрібно виконувати.
Психологиня пояснює, що передусім виникненню булінгу “сприяють” часті розмови про те, що в сучасному світі наявність освіти не є необхідністю. Відповідно, коли батьки “змушують дітей” іти до школи, а вчитель, натомість, “перегинає палицю”, позбавляючи їх свободи, – підлітки починають бунтувати.
Отже, підлітків заплутує подвійність думок дорослих з приводу навчання. З одного боку, ті вимагають, щоб діти старанно вчилися. З іншого – обговорюють дипломи, які лежать на полицях.
За словами Людмили Пилипчук, більшість випадків булінгу трапляються, коли:
- дитина копіює побачене вдома;
- є гіперопіка – школяр прагне довести, що має бути центром уваги і в школі теж;
- дитина сама стає жертвою насилля в сім’ї, і в школі самостверджується.
Відповідальність за булінг
Варто зазначити, що в січні цього року в Україні запрацювали зміни до закону про протидію булінгу, який враховує і випадки цькування вчителів, як учасників освітнього процесу. Найжорсткіше покарання за це – 1700 гривень штрафу й 40 годин виправних робіт (у разі повторення – до 60 годин виправних робіт та до 3400 гривень штрафу). Якщо “булерам” до 16 років – санкції будуть накладати на батьків чи опікунів.
Також передбачено штраф і для керівника закладу освіти, якщо він не повідомить про факт булінгу в поліцію. Його чекає штраф 850-1700 грн або виправні роботи терміном до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку. (Докладніше про цей закон читайте в нашому роз’ясненні – ред.)
Уже відомо про випадок накладання штрафу за булінг педагога. Так, у Хмельницькій області старшокласник систематично ображав учителя та чинив на нього психологічний тиск. Тепер мамі школяра доведеться заплатити 850 гривень штрафу.
