15 травня у нашій школі відбувався благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Торти, тістечка, печиво, вафлі, піца, сік– чого тільки не було на столах! Домашню випічку охоче розкуповували не тільки діти, а й вчителі. Кожен клас, який брав участь у заході, намагався не лише вразити оригінальністю та творчим підходом, але й зібрати якомога більше коштів для підтримки наших захисників. Учні активно запрошували до своїх столів зі смаколиками та рекламували товар у який було вкладено часточку душі.
З метою поліпшення санітарного та естетичного стану території гімназії та напередодні свята Пасхи педагоги, учні школи вийшли на «Суботник». Прекрасна традиція — збиратися і гуртом наводити лад у школі.
Проведення суботника – це нагода зробити свою школу кращою. Саме такі наміри мали учасники суботника під час прибирання території біля школи, квітників.
Кожного року 21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ!
Булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є :
– систематичність діяння ;
– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявністю);
– дії або бездіяльність кривдника , наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника.
Передбачено обов’язок керівника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його світками або постраждали від булінгу .
Керівник закладу:
– розглядає заяви про випадки булінгу здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників;
– забезпечує виконання заходів для надання послуг;
– повідомляє органи Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу.
– Приймає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
– Наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадку булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування.
Часто булінг проявляється таким чином: вчитель проводить урок, а школярі не звертають на нього уваги й навмисно голосно розмовляють та займаються своїми справами. Іноді доходить і до того, що діти починають жбурляти в учителя, скажімо, папірці та відкрито насміхатися. Здебільшого, усі зусилля педагога припинити це – марні.
Як стверджує психологиня Віра Романова, явище булінгу педагоги озвучують тоді, коли ситуація вже критична. На перші прояви ж – “заплющують очі”. Однак з проблемою потрібно починати працювати одразу, тоді більша вірогідність її успішного вирішення. Сподіватися ж на те, що ситуація покращиться сама собою, не варто.
У більшості випадків, за словами експертки, “булерами” є підлітки. Вони вже починають шукати себе і не вважають авторитетом батьків чи вчителів. А також – хочуть поводитися, “як дорослі” і, водночас, періодично “стрибають у дитинство”, що робить їх безвідповідальними. Натомість діти молодшого шкільного віку краще розуміють, що вимоги вчителя потрібно виконувати.
Психологиня пояснює, що передусім виникненню булінгу “сприяють” часті розмови про те, що в сучасному світі наявність освіти не є необхідністю. Відповідно, коли батьки “змушують дітей” іти до школи, а вчитель, натомість, “перегинає палицю”, позбавляючи їх свободи, – підлітки починають бунтувати.
Отже, підлітків заплутує подвійність думок дорослих з приводу навчання. З одного боку, ті вимагають, щоб діти старанно вчилися. З іншого – обговорюють дипломи, які лежать на полицях.
За словами Людмили Пилипчук, більшість випадків булінгу трапляються, коли:
Варто зазначити, що в січні цього року в Україні запрацювали зміни до закону про протидію булінгу, який враховує і випадки цькування вчителів, як учасників освітнього процесу. Найжорсткіше покарання за це – 1700 гривень штрафу й 40 годин виправних робіт (у разі повторення – до 60 годин виправних робіт та до 3400 гривень штрафу). Якщо “булерам” до 16 років – санкції будуть накладати на батьків чи опікунів.
Також передбачено штраф і для керівника закладу освіти, якщо він не повідомить про факт булінгу в поліцію. Його чекає штраф 850-1700 грн або виправні роботи терміном до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку. (Докладніше про цей закон читайте в нашому роз’ясненні – ред.)
Уже відомо про випадок накладання штрафу за булінг педагога. Так, у Хмельницькій області старшокласник систематично ображав учителя та чинив на нього психологічний тиск. Тепер мамі школяра доведеться заплатити 850 гривень штрафу.
В очах малих дітей цікавість і тривога.
1000 днів війни 1000 днів війни — це не просто число. Це тривала боротьба, день за днем, кожен з яких приніс нові втрати, нові виклики, ал...
